Самое

Авторский сайт
Александра Кирша

Лучшее у других

Дайджест Капитали$та

Видео

Loading...

Видео

Еще видео

Футбол

Картинная галерея

Еще картинки>>>

Публічне акціонерне товариство "Харківський тракторний завод ім.С.Орджонікідзе" (ХТЗ) спеціалізується на виробництві машин i устаткування для сільського та лісового господарства, випуску колiсних та гусеничних тракторів загального призначення, а також є підприємством з випуску спеціальної техніки військового призначення (багатоцільового тягача легкоброньованого – МТЛБ, гаубиці «Гвоздика» та інш.), володіє необхідною для виробництва такої техніки технологічною документацією, і відповідною підготовкою виробництва.

У груднi 1994 року Мiнiстерством машинобудування, вiйськово-промислового комплексу i конверсiї України на пiдприємстві проведено приватизацiю майна, пiдприємство перетворено в акціонерне товариство. В листопаді 2007 року Фонд держмайна України продав останній державний пакет акцій ХТЗ. Таким чином, власниками ХТЗ стали закордонні, в тому числі і російські, акціонери; керiвництво фiнансово-господарською діяльністю товариства перейшло до Групи "Базовий елемент", м. Москва, РФ. Важливi керівні посади зайняли топ-менеджери машинобудiвної галузi РФ.

Актуальними постають питання перевірки щодо того, чи перейшла технічна документація, технологічне оснащення спеціального виробництва до статутного фонду підприємства під час його приватизації; як використовується на сьогоднішній день ці виробничі потужності та технічна документація.

Вважаю, що в умовах, в яких на даний час перебуває Україна, а саме в умовах воєнного конфлікту, мати на території країни оборонне виробництво, яке випускає техніку, що використовується у зоні бойових дій, у власності іноземних (частково російських) акціонерів, м'яко кажучи є недоцільним і не по державному.

Також з офіційних джерел відомо, що ПАТ «ХТЗ» до серпня 2014 року здійснювало випуск техніки подвійного призначення, зокрема багатоцільового тягача легкоброньованого (МТЛБ) та самохідної гаубиці «Гвоздика». У серпні 2014 року Міністерство оборони України не продовжило ліцензію на виробництво техніки, що має ознаки техніки подвійного призначення, для ПАТ «ХТЗ», продаж цієї продукції до Російської Федерації було зупинено. З огляду на те, що сьогодні в зоні АТО зі сторони сепаратистів використовується саме ця бронетехника, вважаю доцільним провести перевірку щодо того яка саме продукція і в якій комплектації відвантажувалась ПАТ «ХТЗ» до Російської Федерації, чи могла ця продукція бути там перероблена на техніку воєнного призначення, оскільки весь пакет документації на продукцію був у розпорядженні підприємства ПАТ «ХТЗ» з російськими власниками.

З огляду на вищевикладене, прошу розглянути питання по суті, дати оцінку діям керівництва ПАТ «ХТЗ», вжити заходів щодо передачі технічної документації та обладнання для виробництва спецтехніки військового призначення на баланс Міністерства оборони України для подальшого виконання замовлень Міністерства оборони України і Державного концерну «Укроборонпром».

 

 

 

 

Мені сталі відомі факти закупівлі ПАТ «Харківський Тракторний завод ім. С. Орджонікідзе» (ХТЗ) комплектації, зокрема ведучих мостів, для виробництва тракторів у іноземного виробника через посередників у Російський Федерації. Такі закупівлі здійснюються незважаючи на те, що у м. Лозова Харківської області працює одне з найпотужніших підприємств України та СНД - ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод» (ЛКМЗ), що спеціалізується на виробництві мостів, елементів трансмісій і шасі, поковок, навісного обладнання, карданних передач грунтообробної техніки та інших деталей, вузлів і техніки для автомобільного, сільськогосподарського та будівельного транспорту. Слід зазначити, що підприємство ЛКМЗ відноситься до містоутворюючих підприємств, загальний штат працівників - більше 1 500 осіб.

Історичну співпрацю з виготовлення і постачання ЛКМЗ своєї продукції для ХТЗ було розірвано керівництвом ПАТ "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе" в односторонньому порядку без роз’яснення причин.

Одночасно, як вже зазначалось, відбувся перехід на закупівлю іноземних (китайських) аналогів. Доцільність такого переходу є сумнівною, оскільки ціна на іноземні вироби є вищою, за ціну, що пропонує вітчизняний виробник ЛКМЗ, а якість кінцевого продукту має не тільки знижені експлуатаційні характеристики, але й не відповідає нормам безпеки і діючому стандарту. Трактор, на який встановлено такі мости не відповідає вимогам ТУ і ДСТУ 7322:2013 — «Трактори сільськогосподарські. Загальні технічні умови» (ГОСТ 19677-87) – у трактора відсутнє автоматичне блокування міжколісного диференціалу. Наслідком такого недодержання норм є руйнування родючого шару ґрунту.

За той час, коли ігноруються пропозиції вітчизняних виробників, а саме з вересня 2013 року, ХТЗ було придбано продукцію з Китаю на суму більш ніж 15 млн. доларів США через російські компанії-посередники. Ця продукція не тільки не відповідає вимогам ТУ, але є значно дорожчою, ніж продукція вітчизняного виробника ЛКМЗ, при цьому в Китай платиться передоплата в доларах США, і відбувається це в той момент, коли в Україні спостерігається дефіцит на валютні ресурси, навіть для закупівлі критичного імпорту. А з вітчизняними виробниками не здійснюються оплати протягом півроку, що завдає значних збитків вітчизняному товаровиробнику ЛКМЗ, призводить до різкого погіршення соціально-економічної обстановки на підприємстві.

Ще одним негативним наслідком є недоотримання бюджетом України десятків мільйонів гривень у вигляді податкових надходжень, як внаслідок заниження податкової бази ХТЗ, через значне завищення цін при придбанні мостів китайського виробництва, так і внаслідок зменшення обсягів виробництва на ЛКМЗ. На жаль, це стало типовим методом ведення бізнесу менеджерами, найнятими російськими акціонерами, на українському виробництві.

У той час, коли ТОВ «Лозівський ковальсько-механічний завод», виконуючи низьких державних оборонних заказів, за свої власні кошти виконує освоєння та підготовку виробництва нових видів БТР, деталей і вузлів до них, і зазнає значних потреб в оборотних коштах, а також по утриманню висококваліфікованих працівників (близько 800 працівників механо-збірного виробництва ЛКМЗ утримуються за рахунок підприємства), традиційні замовлення від ХТЗ заміст ЛКМЗ за значний більшою вартістю у валюті відходять до китайських виробників. Зрозуміло, що така ситуація призводить до ускладнення виконання ЛКМЗ держзаказу на БТР, що так необхідні сьогодні українським збройним силам.

Прошу провести комплексну перевірку і зробити висновки щодо правомірності дій керівництва заводу ХТЗ в цей непростий для України час, а також вжити заходів обмежувального характеру щодо імпорту продукції, який не має ознак критичного імпорту для економіки України.

 

Постоянный адрес материала http://www.samoe.in.ua/index.php?pub=707

При перепечатке ссылка на www.samoe.in.ua обязательна.

© А.Кирш концепция, структура, содержание,сюжеты рисунков | © А.Левин оформление и техническая разработка | © В. Лотоцкий рисунки
2010 г.